Рекомендації щодо застосування інструментів оцінки
Інструмент оцінки, це інструмент, який використовується для оцінювання поточного стану пацієнта. Інструмент оцінки може представлятись у вигляді балів, оцінених результатів та часом певними категоріями ризику для пацієнта. Показники отримані за допомогою інструментів перед будь-яким втручанням дають основу для цього втручання.
Оцінювання стану пацієнта з використанням інструментів оцінки вважається належною практичною діяльністю, що покращує допомогу, яку отримує пацієнт/клієнт, оскільки використання інструментів оцінки сприяє:
- ретельному проведенню обстеження
- ефективній розробці плану допомоги для пацієнта/клієнта
- формуванню кількісної оцінки
- точнішому порівнянню стану пацієнта/клієнта між певними періодами реабілітації
- спілкуванню між фахівцями та закладами де надаються реабілітаційні послуги
- покращенню підзвітності у практичній діяльності
- підвищенню ефективності провадження практичної діяльності
З адміністративної точки зору, належне використання інструментів оцінки допоможе вимірювати витрати, визначати пацієнтів/клієнтів, які мають певні ризики та порівнювати результати між фахівцями та/або установами.
Використання інструментів оцінки для організації проведення наукового дослідження є одним із ключових навиків дослідника. Ретельний вибір та застосування у науковому дослідженні інструментів оцінки сприяє покращенню методологічної якості та значимості випробувань, що підвищує цінність таких досліджень.
Одним завдань фізичного терапевта у практичній діяльності, це уміти виміряти ефект від втручання використовуючи інструменти оцінки. На даний час у фізичній терапії застосовується безліч інструментів оцінки, найбільш повною базою даних по інструментах оцінки вважається ресурс Shirley Ryan AbilityLab (колишній Реабілітаційний Інститут Чикаго). На цьому ресурсі розміщено понад 400 повних описів інструментів оцінки, і над її наповненням та поновленням працює 7 підгруп у складі яких є приблизно 75 професіоналів з реабілітації.
Огляд основних статистичних термінів:
Нормативні дані, це результат вимірювання інструментом оцінки конкретних показників у певної популяції людей. Нормативні дані формують таке поняття як «норма». Цей тип даних, як правило встановлюється у дослідженнях, які підтверджують валідність методу оцінки. Проте нормативні дані можуть не відображати повний спектр результатів з яким зустрічаються практикуючі фахівці, але вони допомагають визначити орієнтири для конкретних показників під час оцінки рухових дисфункцій.
Стандартна похибка вимірювання (СПВ) – це показник надійності, який оцінює стабільність відповіді та визначає стандартну похибку при повторному тестуванні інструментом оцінки.
СПВ під час проведення оцінювання використовується для визначення впливу помилки на окремі результати у тесті.
СПВ це, допустимі коливання показників, що можуть змінюватись від хвилювання, втоми, настрою, періоду дня пацієнта, і впливати на успішність проведення тестування.
СПВ вимірюється в одиницях, що використовуються в інструменті оцінки.
Мінімальна видима зміна (МВЗ) – це мінімальна зміна показника інструменту оцінки поза стандартною похибкою вимірювання (СПВ). МВЗ визначає найменші кількісні зміни показника, який можна виявити за допомогою інструмента оцінки між двома точками часу та відображає реальні зміни показників пацієнта.
Для того, щоб продемонструвати фізичним терапевтом ефективність певного виду втручання, зміни показників інструменту оцінки повинні бути більшими за МВЗ.
МВЗ вимірюється в одиницях, що використовуються в інструменті оцінки.
Мінімальна практично важлива різниця (МПВР) – це найменша кількість змін у результатах, які можуть вважатись важливими для пацієнта.
МПВР це встановлена у дослідженнях мінімальна величина зміни показника інструмента оцінки, який відчутний для пацієнта.
МПВР вимірюється в одиницях, що використовуються в інструменті оцінки.
Порогові значення позначають позитивний чи негативний результат тесту. Ця інформація може бути використана для розподілення пацієнтів за категоріями, зокрема, мінімальні, середні або важкі порушення. Наприклад, порогове значення тесту може відображати певну оцінку за шкалою балансу Берга, яку пацієнт має досягти під час вимірювання, щоб ідентифікувати його як особу, що не має ризику падіння, тобто пацієнти старшого віку, які набрали 45 балів і більше не потрапляють у категорію осіб з ризиком падіння.
Короткий опис інструментів оцінки:
- 6 хвилинний тест ходи
- 10 метровий тест ходи
- мануальний м’язовий тест
- модифікована шкала Ашфорта
- оцінювання сенсомоторної функції, шкала Фугль-Мейер (Fugl-Meyer)
- тест “встань та йди”
- тест на функціональне досягання
- шкала балансу Берга




